2025 рік став переломним для міського врядування у США. Муніципалітети раптом почали дивитися на закупівлю систем спостереження не як на рутинну бухгалтерську дію, а як на рішення з політичними й правовими наслідками. І саме цей зсув мислення — а не нові закони чи судові заборони — виявився найдієвішим способом зупинити поширення масового стеження.
Протягом року щонайменше 23 міста та округи припинили, скасували або відмовилися від програм автоматичного розпізнавання номерних знаків (ALPR), зокрема продуктів компанії Flock Safety. Серед них — Остін, Оук-Парк, Еванстон, округ Хейс, Сан-Маркос, Юджин, Спрінгфілд і навіть Денвер. Саме там конфлікт між міською радою та мером оголив головне питання: хто насправді вирішує, як виглядатиме цифровий контроль у місті.
Десятиліттями міста жили за правилами так званих legacy procurement practices — інерційних процедур, у яких на першому місці стояли швидкість, формальна «ефективність» і цінові пороги, а не демократичний контроль. У цій логіці системи спостереження виглядали просто як ще один інструмент — без політичного виміру і без розмови про права людини.
Постачальники технологій активно користувалися цією інерцією. Безкоштовні «пілоти», no-cost offers, короткострокові договори дозволяли поліцейським департаментам обходити повноцінні закупівельні процедури. А коли доходило до продовження контракту, система вже була вбудована у роботу, стала «нормою» і починала сприйматися як незамінна. Політичне рішення маскувалося під формальне «продовження сервісу».
У результаті міста опинялися в інформаційній пастці: залежність від вендора виникала не лише технічно, а й концептуально — у питаннях зберігання даних, доступу до них, передачі третім сторонам і міжвідомчого обміну.
Дослідження правозахисників показали: така модель не випадкова. Компанії, що продають системи спостереження, навмисно ховають політичну суть своїх продуктів за мовою адміністрування — «підсилення спроможностей», «мультиплікатори сили», «інструменти ефективності». Контракти часто виносять на consent agenda, де вони проходять без реальної дискусії.
Окрема проблема — cooperative purchasing. Цей механізм дозволяє містам приєднуватися до вже укладених рамкових угод, минаючи конкуренцію та публічний розгляд. Фактично це означає, що ключові рішення про спостереження ухвалює не громада і не виборні органи, а ринок і його правила.
У 2025 році ця система дала тріщину — з трьох причин.
По-перше, аудити та перевірки виявили відсутність реальних запобіжників у роботі Flock Safety: нечіткі правила доступу до даних, слабкий контроль і високі ризики вторинного використання інформації.
По-друге, активізувалися громади. Мешканці почали ставити питання не про кількість камер чи кути огляду, а про саму легітимність такого спостереження — особливо з урахуванням співпраці з федеральними структурами та імміграційними органами.
По-третє, місцеві депутати усвідомили просту річ: відмова від продовження контракту — це не радикальний жест, а форма відповідального управління.
В округах Хейс і Сан-Маркос (Техас) посадовці прямо вимагали доказів ефективності ALPR-систем — і так і не отримали їх. Міф про «force multiplier» не витримав перевірки. В Оук-Парку аудит завершився демонтажем восьми камер, в Еванстоні — повним згортанням 19-камерної мережі. У Юджині та Спрінгфілді наприкінці року було вимкнено загалом 82 камери.
Окремо постало питання vendor lock-in. Коли пропрієтарна система стає основою поліцейської роботи, місто фактично втрачає контроль над власними даними безпеки. Змінити постачальника або запровадити прозорий аудит пізніше стає майже неможливо — і надто дорого.
Денвер став показовим контрприкладом. Попри одностайне рішення міської ради не продовжувати контракт, мер одноосібно залишив співпрацю з Flock Safety. Депутатка Сара Параді справедливо назвала це нав’язуванням масового спостереження без публічного процесу. Саме такі історії чітко демонструють, чому закупівлі не можуть залишатися «технічним» питанням.
Для України досвід американських міст у 2025 році має особливе значення. Після 2022 року українські міста й державні органи масово впроваджують цифрові системи безпеки: відеоспостереження, аналітику трафіку, ALPR, «розумні» платформи для правоохоронців. Часто такі рішення ухвалюються за спрощеними процедурами — через тендери або рамкові угоди — без широкої публічної дискусії.
Як і в США, це створює ризик, що масове спостереження подається як «технічна необхідність», а не політичний вибір громади.
Для України проблема має кілька вимірів.
По-перше, відсутність прозорих правил і незалежного нагляду несе ризики для прав людини: приватності, свободи пересування, права на протест.
По-друге, vendor lock-in уже проявляється в окремих муніципальних проєктах, коли громади втрачають контроль над власними відеоданими та метаданими.
По-третє, американський досвід доводить: громадський тиск і позиція місцевих депутатів можуть ефективно стримувати надмірне спостереження навіть без нових законів.
І нарешті, інтеграція різних систем у єдині платформи підсилює ризик непомітного збору та повторного використання даних. Без контролю над закупівлями «розумні міста» легко перетворюються з інструменту безпеки на механізм тотального контролю.
Досвід американських муніципалітетів показує: масове спостереження — це не неминучість і не побічний ефект прогресу. Це завжди вибір. І дуже часто — вибір, зроблений через процедури закупівель.
Ключове питання полягає не в тому, чи може технологія «краще» контролювати місто. Питання в тому, чи хоче громада, щоб її контролювали саме так. І це рішення мають ухвалювати виборці та їхні представники, а не постачальники програмного забезпечення.
Для міст у США, Європі та за її межами урок універсальний: повернення демократичного контролю над закупівлями — один із найпростіших і найефективніших способів захистити приватність, автономію громад і верховенство права в цифрову епоху.
Працюєте з міськими закупівлями, цифровою безпекою або захистом персональних даних?
Обговорімо, як впроваджувати технології без перетворення міст на зони тотального спостереження. Пишіть — допоможу розібрати ризики, процедури та альтернативи.
Підписуйтесь на наші канали у соціальних мережах:
Зв'яжіться з нами: business@avitar.legal
Віолетта Лосєва
,
