Сьогодні говоритимемо про інтелектуальну власність - поняття, яке з'явилося задовго до того, як руками та мізками розробників ПЗ виник штучний інтелект. А також розберемося, що сьогодні захищає (або не захищає) право інтелектуальної власності в ІТ.
Поняття «інтелектуальна власність» увійшло у повсякденне життя в середині 20-го століття, коли в 1967 році в Стокгольмі була підписана Конвенція, що засновує ВОІВ (Всесвітня організація інтелектуальної власності), відповідно до якої «інтелектуальна власність» включає права, які відносяться до літературних, художніх та наукових творів, винаходів, виконавської діяльності, промислових зразків, товарних знаків та ін.
Пізніше у сферу діяльності ВОІВ були включені права, що стосуються інтегральних мікросхем, радіосигналів, баз даних, доменних імен та програмного забезпечення.
Сьогодні законодавство ЄС обрало право інтелектуальної власності як основний спосіб захисту комп'ютерних програм.
З одного боку, цей захист легко забезпечити: достатньо, щоб програмне забезпечення було оригінальним. З іншого боку, слід пам'ятати, що захист не поширюється на функціональні можливості ПЗ.
Саме це пояснює, чому численні аналогічні програми можуть мирно співіснувати на ринку.
Одним із принципів, що становлять основу інтелектуальної власності, є дихотомія (поділ) ідеї та її вираження. Захист інтелектуальної власності поширюється не так на ідеї, але на те, як ми їх висловлюємо. Ось чому не можна говорити про плагіат, коли два твори просто поділяють ту саму концепцію.
Якщо ми говоримо про програмне забезпечення, закон про інтелектуальну власність переважно захищає вихідний код, який є формою, в якій ми висловлюємо ідею, яку прагнемо реалізувати. Однак він не захищає мову, яка використовується для програмування.
Закон про ІС захищає підготовчу документацію, технічну документацію та посібники користувача для програми за умови, що вони є оригінальними творами.
Зовнішній вигляд графічного інтерфейсу може бути захищений як графічний твір (фактично, як промисловий зразок), за умови, що він відповідає вимогам новизни та індивідуальності.
Отже, під захистом перебувають:
Закони про інтелектуальну власність виключають захист таких функцій: "Ідеї та принципи, що лежать в основі будь-яких елементів комп'ютерної програми, включаючи ті, що лежать в основі її інтерфейсів, не підлягають захисту авторським правом". У ЄС вважають: «прийняття того, що функціональність комп'ютерної програми може бути захищена авторським правом, рівносильне тому, щоб змусити її монополізувати ідеї на шкоду технологічному прогресу та промисловому розвитку».
Більш того, законні користувачі комп'ютерної програми мають “право перегляду”. Вони можуть спостерігати, вивчати або перевіряти її функціонування за умови, що роблять це під час виконання будь-яких операцій із завантаження, відображення, запуску, передачі або збереження програми, на які вони мають право.
В одному із судів Іспанії розбирався цікавий випадок. Звинувачення ставилися до програмного забезпечення CRM в автомобільній промисловості, яке, як стверджувалося, було плагіатом, оскільки деякі його функції збігалися з вже існуючими програмами. Проте провінційний апеляційний суд Мадрида підтвердив рішення, яке винесла перша інстанція, і повністю відхилив скаргу позивача.
Щоб дійти такого висновку, апеляційний суд дуже уважно поставився до існування незалежної розробки, тобто до унікального вихідного коду програми. Організація написала свою власну програму для імітації функцій програми позивача, яка як така передбачає порушення авторських прав позивача.
Суд наполягав на тому, що «просте спостереження, вивчення або перевірка функціонування комп'ютерної програми без попереднього дозволу власника з метою визначення ідей та принципів, що містяться в будь-якому елементі програми, не є порушенням».
У ІТ розробник створює твір (програму) який реалізує ідеї чи функції з допомогою коду, написаного мовою програмування. І тут, як правило, об'єктом ІС є саме код.
Це важливо знати при врегулюванні відносин із розробником, який пише код для вашого бізнесу. Для того, щоб ви (як власник ІТ-бізнесу) безпечно та легально могли використовувати ПЗ, автором якого є розробник, ви повинні з усією серйозністю поставитися до Договору з розробником, де буде чітко і однозначно позначено як, коли, за яких умов та у якому обсязі права інтелектуальної власності перейдуть від розробника до вас.
