2025 рік став переломним у розмові про цифрове стеження. Розслідування Electronic Frontier Foundation (EFF) щодо компанії Flock Safety чітко показали: автоматизовані системи зчитування номерних знаків (ALPR) давно перестали бути інструментом «громадської безпеки». Фактично вони перетворилися на масштабну інфраструктуру контролю — з відкритим простором для зловживань, дискримінації та політичного тиску.
Ідеться не про окремі «помилки» чи неправильне застосування. Проблема значно глибша — у самій архітектурі системи.
Проаналізувавши журнали понад 12 мільйонів пошукових запитів, зроблених майже 4 тисячами правоохоронних органів, EFF виявила стійку закономірність: систему Flock активно використовували для моніторингу протестів.
Поліція відстежувала учасників масових акцій — від протестів 50501 у лютому до руху No Kings у червні та жовтні. У запитах прямо або завуальовано фігурувала протестна активність. Часто використовувалися нейтральні формулювання, які фактично маскували стеження за реалізацією базових конституційних прав — свободи слова та мирних зібрань.
Особливо показовим став кейс активістів Direct Action Everywhere — руху, що через громадянську непокору викриває жорстокість у промисловому тваринництві. ALPR дозволила правоохоронцям точково і без судового контролю відстежувати пересування людей, які кидали виклик впливовим галузям.
Це класичний chilling effect: коли людина знає, що кожен її крок може бути зафіксований, вона просто перестає виходити на протест.
Один із найтривожніших висновків EFF — масштабна етнічна дискримінація, підсилена цифровими інструментами.
Понад 80 правоохоронних органів використовували ALPR-запити з расистськими та стереотипними формулюваннями щодо ромів. Запити на кшталт “roma traveler” або відверто образливі слова виконувалися без будь-якої прив’язки до конкретного злочину. Функція Convoy дозволяла відстежувати групи транспортних засобів — фактично цілі спільноти — лише на підставі етнічної приналежності.
Це вже не проблема окремих упереджених офіцерів. Це приклад того, як цифрова система автоматизує і масштабує дискримінацію, роблячи її швидшою, дешевшою і майже непомітною.
Окремою темою 2025 року стало використання ALPR у справах, пов’язаних із абортами. У Техасі мережу Flock застосували під прикриттям «розслідування зникнення», яке фактично було спрямоване на жінку, що здійснила самостійний аборт.
Один-єдиний запит із приміткою “had an abortion, search for female” відкрив доступ до понад 83 тисяч камер по всій країні. Без ордера. Без судового контролю. З максимальною інвазивністю.
Цей кейс яскраво демонструє головну небезпеку централізованих систем: локальне переслідування миттєво стає загальнонаціональним.
У відповідь на критику Flock Safety оголосила про обмеження строків зберігання даних, геофенсинг та інші «privacy-friendly» функції. Але, як справедливо зазначає EFF, косметичні правки не змінюють суті проблеми.
Питання не в налаштуваннях, а в бізнес-моделі. Flock заробляє на побудові єдиної, взаємопов’язаної мережі спостереження, де кожен новий клієнт автоматично підвищує ризики для всіх інших.
У 2025 році Flock оголосила про новий крок — інтеграцію постійно активних мікрофонів, здатних визначати «людський дистрес», зокрема крики. Це означає перехід від візуального контролю до аудіоспостереження в публічному просторі.
Такі системи несуть серйозні ризики:
Після публічного резонансу Flock прибрала слово “screaming” з маркетингових матеріалів, але не відмовилася від розробки. Це типовий приклад регуляторного маскування, а не відповідального підходу.
Втім, 2025 рік показав і позитивний сценарій. Після публікацій EFF міста від Остіну до Евенстона розірвали контракти з Flock. У Каліфорнії подано судовий позов щодо мільйонів безордерних запитів. Федеральні та штатні органи розпочали розслідування.
Це важливий сигнал: технології не є неминучими. Вони працюють лише доти, доки суспільство погоджується з їхнім використанням.
Кейс Flock Safety має особливу вагу і для України. Після 2022 року міста та державні органи активно впроваджують системи відеоспостереження, розпізнавання облич, аналізу трафіку та інші «розумні» рішення безпеки. Без чітких юридичних та етичних рамок ці інструменти легко перетворюються з засобів захисту на механізми масового контролю.
Українська система захисту персональних даних все ще формується. Досвід ЄС і кейси на кшталт Flock Safety показують: навіть у країнах із сильними правовими традиціями цифрове спостереження швидко починає працювати проти меншин, активістів і протестних рухів.
Особливо небезпечним є ефект «холодного сліду» — централізованого накопичення даних, доступних державі або приватним компаніям. В умовах війни та нестабільної безпеки це створює прямі ризики для свободи пересування, політичної активності та громадянських прав.
Українське суспільство вже демонструє високу цифрову чутливість. Саме тому глобальні кейси мають стати підставою для розробки правил, а не виправданням чергового експерименту.
Flock Safety — це не про безпеку. Це про те, як під гаслами ефективності та боротьби зі злочинністю вибудовується інфраструктура спостереження, несумісна з демократичними цінностями.
Для Європи й України урок очевидний:
архітектура тотального контролю завжди працює проти найвразливіших — протестувальників, меншин, жінок, активістів.
Питання вже не в тому, чи можливі зловживання.
Питання в тому, чи готове суспільство зупинити їх до того, як вони стануть нормою.
Якщо ви працюєте з цифровою безпекою, правами людини або «розумними містами» — саме час говорити про правила, а не лише про технології.
Поширюйте, обговорюйте, ставте запитання регуляторам. Контроль без меж завжди починається з мовчання.
Підписуйтесь на наші канали у соціальних мережах:
Зв'яжіться з нами: business@avitar.legal
Віолетта Лосєва
,
