2025 рік показав: ідея, яка одного разу зазнала нищівної поразки, нікуди не зникла. Мова про закони щодо блокування сайтів — інструмент, який під гаслом боротьби з піратством чи «захисту креативної індустрії» насправді загрожує відкритому інтернету.
Більше десяти років тому США вже проходили через це. Законопроєкти SOPA і PIPA пропонували уряду і правовласникам повноваження швидко закривати цілі сайти на підставі звинувачень, а не судових рішень. Відповіддю став безпрецедентний спротив: мільйони користувачів, правозахисники, технологічні компанії та медіа об’єдналися у протест, кульмінацією якого став «інтернет-блекаут» 18 січня 2012 року. Тоді стало зрозуміло: суспільство не готове прийняти державні чорні списки сайтів.
SOPA і PIPA відклали… але у 2025 році їхня логіка знову виявилася живою.
У 2025 році в Конгресі США з’явилися одразу три законодавчі ініціативи, які фактично повторювали SOPA/PIPA під новими назвами:
Жоден із них не пройшов далеко. Але їхня поява — сигнал: у великих медіакомпаній і частини політиків зберігається апетит до старих механізмів цензури, які суспільство вже одного разу відкинуло.
Нові законопроєкти не усунули ключові проблеми SOPA/PIPA. І це не дивно. Блокування сайтів по суті хибне, і ніяке «переписування» не робить його безпечним для свободи слова.
Суть таких законів: створити інфраструктуру цензури всередині мережі. Судові накази адресуються не контенту, а тим, хто забезпечує роботу інтернету: провайдерам, DNS-серверам, проксі-сервісам. Їх змушують блокувати сайти, які лише звинувачуються, а не визнані винними.
Методи технічно майже не змінилися з 2012 року: блокування IP або доменних імен. Це як бити кувалдою замість скальпеля.
Сучасний інтернет побудований на хмарній інфраструктурі. Одна IP-адреса може обслуговувати десятки або сотні сайтів. Тому блокування одного ресурсу часто автоматично закриває сотні легальних.
Це не гіпотетика: таке вже траплялося в Австрії, Італії, Франції, Південній Кореї і США. Постраждали новинні портали, бізнес-сайти, громадські ініціативи — просто «за компанію» з заблокованим ресурсом.
Навіть прописи про «запобіжники» не вирішують проблему, бо вона закладена в саму природу блокування.
А чи ефективні ці закони у боротьбі з піратством? Ні.
Власники сайтів можуть за кілька годин відновити контент на новому домені. Користувачі — скористатися VPN або змінити DNS. В результаті найбільше страждають звичайні користувачі та легальний бізнес.
Ризики свободи слова і безпеки мережі високі, а користь для захисту авторських прав — мінімальна.
Прихильники нових законів заспокоюють: мовляв, блокування лише для «іноземних сайтів» або масштабних злочинців. Але практика показує протилежне:
Для України тема блокування сайтів у 2025 році особливо актуальна. Після 2022 року інтернет став не лише платформою для бізнесу та освіти, а й ключовим інструментом безпеки і інформаційного протистояння.
Схожі закони у світі показують: під приводом захисту авторських прав чи нацбезпеки блокування завжди створює ризики для свободи слова, анонімності і стійкості мережі.
Досвід США підтверджує: блокування сайтів — структурно хибна ідея. Вона легко обходиться VPN, новими доменами, проксі, а шкода падає на суспільство. Українські регулятори повинні розуміти: примусові блокування неефективні і підривають довіру до держави.
Ініціативи блокування сайтів — це не просто питання авторських прав. Це політичне, технологічне та правове питання. Україна може уникнути негативного досвіду США, якщо зараз закладе прозорі рамки, контроль і захист прав користувачів, перетворивши інтернет на простір безпеки та розвитку, а не на інструмент прихованої цензури.
Ідея блокування сайтів не стала безпечнішою з часом. Вона залишилася такою ж загрозливою, як за SOPA/PIPA. Єдине, що змінилося — масштаби потенційної шкоди в умовах централізованих хмарних мереж.
Боротьба за авторські права не може виправдовувати створення інфраструктури цензури. Інтернет — не телевізор, який можна «вимкнути». Будь-яка спроба вбудувати блокування в його основу підриває свободу слова, інновації і довіру до мережі.
Поки великі медіакомпанії та політичні союзники намагаються «реанімувати» стару ідею, громадянське суспільство знову буде змушене нагадувати: погані ідеї не стають добрими лише через нову назву.
Працюєте в інтернет-бізнесі, медіа або IT-безпеці?
Якщо вам потрібен аудит законодавчих ризиків, стратегія цифрової безпеки або консультація з політики блокування сайтів — звертайтеся. Допоможу зробити так, щоб інтернет залишався вільним, безпечним і стійким для всіх користувачів.
Підписуйтесь на наші канали у соціальних мережах:
Зв'яжіться з нами: business@avitar.legal
Віолетта Лосєва
,
